Завдання та запитання.
1. Що вивчає навчальний предмет «Історія України», а що — «Всесвітня історія»?
Всесвітня історія вивчає розвиток зарубіжних країн в Середньовіччі, історія України вивчає минуле нашої Батьківщини.
2. Назвіть зарубіжних істориків, які ще в давнину писали про слов’ян. Про що вони писали?
Першими істориками, які ще в давнину писали про слов’ян, були римські автори І-II ст. н. е. — Пліній Старший, Корнелій Тацит, грек Птолемей. Вони називали наших давніх пращурів венедами. Візантійські історики IV ст. Псевдо-Кесарій, Іоанн Ефеський, Йордан, Прокопій Кесарійський, Менандер називали слов’ян антами та склавинами. Врешті саме вони вперше назвали слов’ян слов’янами.
З*. За допомогою карти (с. 10) назвіть державні утворення, що існували одночасно з Руссю, а також народи, які тоді жили. Про які з них вам щось відомо? Що саме й звідки?
Одночасно з Руссю існували такі державні утворення: Східна Римська імперія (Візантія), Священна Римська імперія, держава Омейядів, держава Фатемідів, держава Абассидів. Нам відомо про Східну Римську імперію, та греків, що населяли її, з курсу Всесвітньої історії 6 класу.
4. Назвіть хронологічні межі доби Середньовіччя. На які періоди поділяють добу Середньовіччя? Охарактеризуйте їх.
Середньовіччям вчені-історики називають часовий проміжок від кінця V ст. до кінця XV ст., а саме від епохи Великого переселення народів та падіння Західної Римської імперії 476 р. н. е. до епохи Великих Географічних відкриттів – відкриття Нового Світу, Америки мореплавцем Христофором Колумбом 1492 року.
Середні віки поділяють на такі періоди:
– раннє Середньовіччя (кінець V-ІХ ст.) – розселення слов’ян племен на теренах сучасної України та виникнення племінних княжінь – ранньодержавних спільнот ;
– класичне Середньовіччя – з кінця IX по середину XIII ст., –
час існування могутньої Київської держави, яку називають Руссю-Україною;
– пізнє Середньовіччя з другої половини XIII по кінець XV ст. період після навали монголо-татар, розквіт і занепад Галицько-Волинської держави та поглинання українських земель країнами-сусідами.
5. Які різновиди усних історичних джерел вам відомі? Наведіть приклади, використовуючи знання, здобуті на уроках літератури, географії тощо.
Відомі такі усні історичні джерела – прислів’я, приказки, легенди, перекази, казки, загадки, топоніми, етноніми, гідроніми.
6*. Поясніть зміст термінів «гідронім» і «топонім». Як їх використовують історики? Наведіть приклади зі своєї місцевості.
Гідронім – назва водного об’єкту (річки, озера, болота, струмка). Топонім – назва населеного пункту чи його частини. Історики з’ясовують по назвах географічних об’єктів минуле краю.
Гідронім “річка Рось” вказує на те, що за річкою знаходиться Русь (рось), землі Русі. Річка є межею чи орієнтиром.
Інший приклад: річка Торч – землі торків.
7. Прочитайте текст, уставивши замість крапок відповідні слова з довідки.
Ми з вами стоїмо посеред широкого українського степу. Висока трава коливається під вітром, що віє до нас від Дніпра. Якщо озирнутися навкруги, ми побачимо високі кургани — поховання скіфів (володарів цих земель). Триває IV ст. до н. е.
Пригадаймо, що відбувається в цей час в інших країнах стародавнього світу. У Китаї формується імперія Цінь.
в Індії— держава Маур’їв
Рим веде завоювання Італії (Самнітські війни)
Александр Македонський розпочав Східний похід
Набирає силу Карфагенська держава
Довідка: Цінь, Дніпра, Маур’їв, кургани, Італії, Александр, Східний
похід, держава.
8. Назвіть види джерел з історії України середньовічної доби. Складіть і запишіть у зошиті схему, яка проілюструє вашу відповідь.
Найдавніші періоди історії представлені речовими історичними джерелами – знаряддями праці, зброєю, предметами побуту, речами, прикрасами, предметами поховання, залишками будівель та та зображальними матеріалами – печерними малюнками, малюнками в гробницях, на посуді, різьблення.
Від часу появи державних утворень і писемності (писемність 5,5 тис.років тому) до речових і зображувальних історичних джерел додаються писемні історичні джерела.
9. Порівняйте дані історичного мовознавства з назвами Стрий, Стрипа, Стир.
В основі гідронімів Стрий, Стрипа, Стир лежить основа -стр- тобто походить від слів -струмок, струменіти- вода, що тече. Це доводить, що походження гідронімів слов’янське.